-
1 public mind
-
2 public opinion
-
3 мнение
думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.* * *ду́мка; (взгляд на что-л.) погляд, -у; ( предположение) гадкапо моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мій погляд, по-мо́єму, як на ме́не
-
4 sentiment
n1) почуття2) тж pl ставлення, думка, гадка, настрій3) сентиментальність4) тост, побажання5) вислів* * *n1) почуття; дух ( твору мистецтва на противагу формі)3) частіше pl думка, відношення, настрій -
5 public
1. n1) збірн. народ; публікаpublic at large, general public — широка публіка
the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений
in — публічно, прилюдно, відверто
2) громадськість2. adj1) громадськийpublic image — думка широкої громадськості (про когось), репутація
2) комунальний; громадського користуванняpublic facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)
public warehouse — амер. склад загального користування
public works — громадські роботи, громадські споруди
3) публічний, загальнодоступнийpublic day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)
public sale — публічні торги, аукціон
4) відкритий, гласний; прилюднийto make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати
5) народний; загальнонародний; державний; національнийpublic domain — юр. державна власність
public law — державне (публічне) право
public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа
public servant — державна (муніципальна) посадова особа
6) публічно-правовийpublic enemy — ворожа держава, ворожа сторона
public holidays — святкові дні; установлені законом свята
public house — бар; пивниця, закусочна, шинок
P. Record Office — Державний Архів
public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро
public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)
public school — закритий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії)
* * *I ['peblik] n1) народ2) публіка; громадськість3) ром. cкop. від public houseII ['peblik] a1) суспільний, громадський2) народний, загальнонародний3) комунальний, комунального користування; громадськийcertified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор
4) публічний, загальнодоступний5) відкритий, гласний6) державний, національнийpublic bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення
public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)
8) загальний -
6 opinion
n1) думка; погляд; переконанняin my opinion — мені здається, на мою думку
2) оцінка, думкаto have a good opinion of oneself — бути самовпевненим, бути про себе високої думки
3) висновок фахівця4) юр. судове рішенняhorseback opinion — амер. непродумана (квапливо висловлена) думка
* * *n1) думка; погляд; переконання2) оцінка; думка4) юp. судове рішення -
7 public
I n1. народ, публіка- general public широка публіка/ громадськість- in public публічно, прилюдно, відкрито- sentiments of the public настрої громадськості- the world public світова громадськість- to appeal the world public звернутися (із закликом) до світової громадськості- to apply to the world public звернутися (із закликом) до світової громадськості- to brainwash the public "обробляти" громадську думку- to consider smth. in public відкрито розглянути щось; обговорити якесь питання на відкритому засіданніII adj1. відкритий, прилюдний, привселюдний (про засідання, інформацію)2. громадський3. народний, загальнонародний- public domaina) тор. державна власністьb) загальне/ всенародне надбання/ багатство/ власність/ добро/ майно- public emergency надзвичайний стан у державі- public eye громадська увага- public figure громадський діяч- public image громадський/ публічний імідж, створений засобами масової інформації; репутація- public law державне право, публічне право- public meeting відкрите засідання- public morality громадська мораль- public opinion громадська думка- public order громадський порядок- public ownership громадська власність- public protest відкритий/ публічний протест- public sentiment настрої/ відношення громадськості/ суспільства- public spiritb) свідомість, громадянськість- public trough амер. державне корито- to make smth. public оприлюднити -
8 climate
1. n1) кліматmoderate (temperate) climate — помірний клімат
2) район (область) з певним режимом погоди3) перен. атмосфера; настрій2. vакліматизувати (ся)* * *I ['klaimit] n1) клімат2) район, область з певним режимом погоди3) атмосфера, настрій, умонастрійII [`klaimit] v; амер.акліматизувати; акліматизуватися -
9 cry
1. n1) крик2) зойк; благання3) плач4) бойовий клич5) гасло, лозунг6) поговір, чутки7) громадська думка8) галас птахів; виття вовка; гавкіт собак тощо9) зграя гончаків10) знев. гурт, компанія◊ much cry and little wool — багато галасу даремно
◊ within cry of — у межах чутності
2. v1) кричати; зіпати; репетувати; галасувати2) благати3) плакати4) оголошувати5) вигукувати, викрикувати6) вити, гавкати□ cry off — відмовлятися від (чогось)
□ cry out — викрикувати, вигукувати, протестувати
□ cry over — оплакувати
◊ to cry for a moon — бажати (вимагати) неможливого
◊ to cry barley — просити пощади
◊ to cry craven — здатися, визнати себе переможеним
◊ to cry shares — вимагати своєї частки
* * *I [krai] n1) крик, лемент2) крик, благання3) плач4) крик, вигук вуличних рознощиків5) бойовий клич, гасло6) чутки7) громадська думка; вимоги народу8) крик птаха, виття вовка, гавкіт собаки9) зграя гончаків; преі. компанія, група людей10) межа чутності; близька відстань11) крик модиII [krai] v1) кричати, репетувати, волати; вигукувати; скрикнути; крикнути2) ( for) молити, благати; волати; настійно вимагати3) ( against) протестувати, піднімати голос проти4) плакати; ( over) оплакувати5) оголошувати, повідомляти; розголошувати6) вигукувати, кричати (про рознощика, торговця)7) видавати звуки (про тварин, птахів); вити, гавкати -
10 vox
n (pl voces) лат.голосvox populi, vox dei — голос народу — голос божий
* * *и ( pi voces) лат, голос; vox populi суспільна думка; vox populi vox dei глас народу— глас божий; vox, et praeterea nihil лат. пустий звук; звук і більше нічого -
11 sentiment
-
12 neighbourhood
n1) сусідство; близькість2) округа; район; квартал3) сусіди4) добросусідські стосункиGood N. — амер. добросусідська політика
* * *n1) сусідство, близькість2) округа; ( свій) район, квартал3) сусіди4) icт.,; aмep. добросусідські відносини ( good neighbourhood)6) мaт., фiз. окіл -
13 sympathy
n1) симпатія, прихильність2) взаємне розуміння, взаєморозуміння; спорідненість душ3) співчуття; жалістьto have no sympathy for (with) smb. — не жаліти когось, не виявляти жалю (співчуття) до когось
4) відповідність; гармонія* * *n1) симпатія, прихильність2) взаємне розуміння; споріднення душ; солідарність3) співчуття, жаль4) відповідність; гармонія -
14 touchy
adj1) образливий, уразливий2) надто чутливий3) ризикований, небезпечний4) легкозаймистий* * *a1) образливий: дратівливийpublic opinion is very touchy with regard to international events — громадська думка дуже чуйно реагує на міжнародні події; лоскітливий, делікатний
touchy subject — лоскітна тема; хворий, наболілий
3) ризикований, небезпечнийtouchy point [situation] — ризикована /небезпечна/ справа [положення]
this rendering of the tragedy was sufficiently touchy — це трактування /інтерпретація/ трагедії була достатньо гострою /ризикованою/
-
15 climate
I ['klaimit] n1) клімат2) район, область з певним режимом погоди3) атмосфера, настрій, умонастрійII [`klaimit] v; амер.акліматизувати; акліматизуватися -
16 cry
I [krai] n1) крик, лемент2) крик, благання3) плач4) крик, вигук вуличних рознощиків5) бойовий клич, гасло6) чутки7) громадська думка; вимоги народу8) крик птаха, виття вовка, гавкіт собаки9) зграя гончаків; преі. компанія, група людей10) межа чутності; близька відстань11) крик модиII [krai] v1) кричати, репетувати, волати; вигукувати; скрикнути; крикнути2) ( for) молити, благати; волати; настійно вимагати3) ( against) протестувати, піднімати голос проти4) плакати; ( over) оплакувати5) оголошувати, повідомляти; розголошувати6) вигукувати, кричати (про рознощика, торговця)7) видавати звуки (про тварин, птахів); вити, гавкати -
17 touchy
a1) образливий: дратівливийpublic opinion is very touchy with regard to international events — громадська думка дуже чуйно реагує на міжнародні події; лоскітливий, делікатний
touchy subject — лоскітна тема; хворий, наболілий
3) ризикований, небезпечнийtouchy point [situation] — ризикована /небезпечна/ справа [положення]
this rendering of the tragedy was sufficiently touchy — це трактування /інтерпретація/ трагедії була достатньо гострою /ризикованою/
-
18 відповідальність
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - філософсько-соціологічне поняття, яке характеризує міру відповідності поведінки особи, групи, прошарку, держави наявним вимогам, діючим суспільним нормам, правилам співжиття, правовим законам; співвідношення обов'язку і міри його виконання суб'єктом (особою, групою, класом). В. виникає на основі соціальних норм і реалізується як через певні форми контролю (громадська думка, статут, закон), так і через усвідомлення суб'єктами духовно-практичної діяльності своєї суспільної ролі. В. у структурному відношенні - явище багатогранне і містить такі найважливіші складники: усвідомлення необхідності діяти у відповідності з суспільними вимогами і нормами як соціальними цінностями; усвідомлення своєї безпосередньої ролі через наявність внутрішніх переконань, совісті, особистих інтересів і цілей; передбачення наслідків вибору, рішень і дій; критичність і постійний контроль за своїми діями, врахування їх наслідків для інших людей; прагнення особи до самореалізації в об'єктивному світі; самозвіт і самооцінка; суб'єктивна готовність відповідати за свої дії. Ці компоненти взаємопов'язані, і лише комплексний характер їх вияву створює об'ємну картину розуміння В. У свою чергу, В. сприяє дотриманню в суспільстві злагоди, балансу, інтересів справедливості, добропорядності у стосунках між людьми. Залежно від покладеного в основу поділу критерію (характер дій конкретного суб'єкта чи форма вияву об'єктивних відносин і норм) розрізняють: особисту (персональну), групову (колективну), класову, соціально-політичну В.; а також В. правову, економічну, моральну, політичну, соціальну, екологічну, професійну, партійну тощо. За сучасних умов соціального життя особливо зростає роль особистої (персональної) В., яка включає чинник усвідомлення індивідом В. перед собою, колективом, суспільством, національною спільнотою, людством в цілому. При цьому пріоритетними є загальнолюдські цінності. В різних теоретичних концепціях, особливо етико-філософських, В. тісно пов'язана з проблемою свободи, параметри якої дедалі розширюються з розвитком демократії, зростанням духовного потенціалу націй та кожного окремого учасника формування нового цівілізаційного простору. -
19 честь
ЧЕСТЬ - категорія етики, що разом з категорією гідності розкриває історичні форми відношення людини до себе самої і відношення до неї з боку суспільства. Однак, на відміну від категорії "гідність", яка представляє площину універсального в індивідуальній моральній свідомості, категорія "Ч." висвітлює в ній площину особливого, а саме диференційовану оцінку індивіда з боку суспільства, визнання його гідності. Ч. - це нагорода, що присуджується за чесноти (Аристотель). Ч. як форма моральної самосвідомості санкціонує певний моральний статус людини, усталену шкалу її оцінки, враховуючи належність до тієї чи іншої конкретної групи - соціальної, національної, професійної, статево-вікової, "за уподобаннями". Етимологічно слово "Ч." пов'язане з "часть", "частина", що вказує на історичні підвалини розвитку цієї форми моральної самосвідомості: наші предки уявляли себе перш за все частинкою конкретного родового колективу, а тому власне індивідуальне буття розглядали через призму надбань спільноти. Конкретний набір рис особистості, що складають основу індивідуальної Ч., в кінцевому рахунку є відповіддю на потребу в очікуваному для виконання певних соціальних ролей типів особистості М. андевіль підкреслив тісний зв'язок поняття Ч. з поняттям репутації, тобто загальної думки, що складається в суспільстві щодо морального обличчя певної особи або колективу. Ми називаємо людиною Ч. того, хто піклується як про репутацію своєї групи, так і про власну репутацію, що залежить від відповідності поведінки людини вимогам Ч. - умови належності до даної групи. Зародження поняття Ч. можна віднести до зрілого родового ладу. Серед племені виділялись особи, що мали найбільш ціновані за даного способу життя якості (мужність, сміливість, кмітливість). В умовах формування давньогрецьк. держав цінність людини визначалась виключно її належністю до конкретного полісу. Поза Афінами, Спартою, Римом особистість втрачала своє значення. Поняття Ч. стосувалося тільки вільних громадян. У Середні віки поняття Ч. складалося під впливом корпоративної спаяності усередині соціальних станів і груп та ієрархічної їх підпорядкованості. В умовах гуманізації суспільної світобудови стає очевидним зв'язок Ч. - як форми моральної самосвідомості - з совістю: "Ч. - це зовнішня совість, а совість - це внутрішня Ч." (Шопенгауер). Звичайно, громадська думка поважає конкретну людину за сукупність притаманних їй здібностей, фізичних і духовних якостей, але соціальна цінність, значущість людини так чи інакше співвідносяться з домінуючими в конкретно-історичному середовищі ідеалами чи зразками поведінки. Разом з тим відношення людини до своїх вчинків з точки зору Ч. не є вищою формою прояву моральної самосвідомості. З розвитком моральної культури на передній план висувається поняття гідності, що орієнтує індивідуальне "Я" на загальнолюдські потенції, цінності й ідеали.В. Єфименко -
20 Чурилов, Микола Миколайович
Чурилов, Микола Миколайович (1947, Чернівці) - укр. соціолог. Закінчив Чернівецький ун-т (1970). Докт. соціологічних наук (1992). Після закінчення аспірантури Ін-ту філософи ім. Г. Сковороди НАНУ працював у від. соціології цього Ін-ту (1979 - 1988). У 1988 - 1991 рр. - керівник Центрально-Українського відділення Всесоюзного центру вивчення громадської думки; у 1991 - 1994 рр. - заст. директора Ін-ту соціології НАНУ. Керував низкою досліджень на атомних електростанціях. Фахівець з теорії вибіркового методу й організації емпіричних досліджень, брав участь у низці міжнародних порівняльних досліджень, зокрема "Соціальна стратифікація" (1993 - 1998), "Консолідація демократії в країнах Центральної та Східної Європи (1998 - 2000)" та ін. Автор понад 100 наукових праць.[br]Осн. тв.: "Вплив світогляду на формування ціннісних орієнтацій молоді" (1987) ; "Науково-технічний прогрес і людина" (1988); "Проектування вибіркового соціологічного дослідження" (1988) ; "Людина в екстремальній виробничій ситуації" (1990); "Масова інформація і громадська думка молоді" (1990).Філософський енциклопедичний словник > Чурилов, Микола Миколайович
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Громадська Думка — «Громадська Думка» Первая ежедневная украинская общественно политическая и культурно просветительская газета, предшественница «Рады» . Выходила в Киеве с конца 31 декабря 1905 г. до 18 августа 1906 г. административно закрыта властями после… … Википедия
опінія — Опінія: Опінія: громадська думка [21;37;43;44 2;51;52;IV] громадська думка, погляд [50;54] думка (громадська, політична, публічна) [47] думка [30;XVIII,XIX] На підставі одного апостольського речення «ta ceat mulier in ecclesia», речення, що було… … Толковый украинский словарь
Ефремов, Сергей Алексеевич — [1876 ] украинский общественно политический деятель, публицист, литературный критик и историк украинской литературы. Сын священника, Е. учился в Киевской духовной семинарии и в Киевском университете, который окончил в 1901 по юридическому… … Большая биографическая энциклопедия
Ефремов С. А. — Ефремов С. А. ЕФРЕМОВ Сергей Алексеевич (1876 ) украинский общественно политический деятель, публицист, лит ый критик и историк украинской лит ры. Сын священника, Е. учился в Киевской духовной семинарии и в Киевском университете, к рый окончил в… … Литературная энциклопедия
Чикаленко, Евгений Харлампиевич — Евгений Харлампиевич Чикаленко Євген Харлампійович Чикаленко Евгений Харлампиевич Чикаленко Дата рождения: 21 декабря 1861(1861 12 21) … Википедия
Комсомольск (Полтавская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Комсомольск. Город Комсомольск укр. Комсомольськ Флаг Герб … Википедия
Самийленко, Владимир Иванович — Портрет 1905 г. Владимир Иванович Самийленко (Самойленко, укр. Володимир Іванович Самійленко, литературные псевдонимы Иваненко, В. Полтавец, В. Сивенький, Л. Сумный; … Википедия
Владимир Иванович Самийленко — Портрет 1905 г. Владимир Иванович Самийленко, укр. Володимир Іванович Самійленко, литературные псевдонимы Иваненко, В. Полтавец, В. Сивенький, Л. Сумный (3 февраля 1864, Большие Сорочинцы, ныне Полтавская область, Украина 12 августа 1925,… … Википедия
Владимир Самийленко — Портрет 1905 г. Владимир Иванович Самийленко, укр. Володимир Іванович Самійленко, литературные псевдонимы Иваненко, В. Полтавец, В. Сивенький, Л. Сумный (3 февраля 1864, Большие Сорочинцы, ныне Полтавская область, Украина 12 августа 1925,… … Википедия
Самийленко, Владимир — Портрет 1905 г. Владимир Иванович Самийленко, укр. Володимир Іванович Самійленко, литературные псевдонимы Иваненко, В. Полтавец, В. Сивенький, Л. Сумный (3 февраля 1864, Большие Сорочинцы, ныне Полтавская область, Украина 12 августа 1925,… … Википедия
Самийленко Владимир Иванович — Портрет 1905 г. Владимир Иванович Самийленко, укр. Володимир Іванович Самійленко, литературные псевдонимы Иваненко, В. Полтавец, В. Сивенький, Л. Сумный (3 февраля 1864, Большие Сорочинцы, ныне Полтавская область, Украина 12 августа 1925,… … Википедия